До міжнародного дня рідної мови «ХАЙ ПОВІНЬ РІДНОЇ МОВИ РОЗІЛЛЄТЬСЯ ПО ВСІЙ УКРАЇНІ».

Рідна мова – це найбільше і найдорожче добро в кожного народу, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку він складає своє давнє життя і свої сподівання

    Із сивої давнини бере початок наша мова. Шлях її розвитку – це тернистий шлях боротьби.  Багато, дуже багато жорстоких літ і століть пережила наша невмируща українська мова. Мужньо знісши і витерпівши наругу найлютіших царських сатрапів та посіпак шляхетсько-панських і своїх панів та підпанків недолугих.

Століттями мова наша українська була  тією повноводною рікою і під пером заграла всіма барвами своїми.

    Т.Г.Шевченко своїм величезним талантом розкрив, невичерпні багатства народної мови. А посестрою Великого Кобзаря називають Лесю Українку, бо її слово за своєю силою та чарівністю не поступає Кобзаревому.

    Переслідувались за вільнодумство й любов до рідної землі та її мови. Василь Стус,  який любив понад усе Україну та рідне слово. Сучасна поетеса Ліна Костенко увібрала найбільш чоловічі доблесті – мужність і розум. Сильний характер поетеси відчувається в її творах.

«Багато  є в світі тобі щедрот, моя Вкраїно чорноброва.

І лиш народ, тоді народ, як є у нього рідна мова». Опублікувала   бібліотекар с.Сахнівка Ніна Несен.

Фото без опису