Герої не вмирають

Сьогодні роковини, як майдан став символом боротьби, символом утвердження прагнень до європейських цінностей нашої держави.І за цю боротьбу, за нашу з вами свободу й оновлення країни заплачено страшну ціну: своє життя віддали найкращі.  І більшість із них молоді, сильні, ті, що тільки починали жити. Вони не думали про те, що можуть загинути, вони лише знали, що так як є, так далі бути в Україні не може.

Звернення сина до матері.

Вибач, мамо, за те, що не зміг вберегтись
Від підступної снайпера кулі,
Не почую повік, як у нашім саду
Навесні закує зозуля.
Вибач, рідна, за те, що пішов на Майдан 
Навіть супроти твоєї волі. 
Я хотів, усім серцем юначим бажав 
Для Вкраїни щасливої долі.

Вибач рідна, не плач, не ридай

Хоч біль ніколи не пройде,

Пишайся, ненько Україно –

Найкраща Сотня в небо йде.

І пам’ятай своїх героїв,

Їх шанувати поклянись

Вони за тим злетіли в небо

Щоб в мирі й щасті ми жили.

     Ми сьогодні в скорботі. І з великою шаною вклоняємось і згадуємо Героїв світлої пам’яті Небесної Сотні, котрі віддали   своє життя за мою і твою свободу.