Герої не вмирають
Сьогодні роковини, як майдан став символом боротьби, символом утвердження прагнень до європейських цінностей нашої держави.І за цю боротьбу, за нашу з вами свободу й оновлення країни заплачено страшну ціну: своє життя віддали найкращі. І більшість із них молоді, сильні, ті, що тільки починали жити. Вони не думали про те, що можуть загинути, вони лише знали, що так як є, так далі бути в Україні не може.
Звернення сина до матері.
Вибач, мамо, за те, що не зміг вберегтись
Від підступної снайпера кулі,
Не почую повік, як у нашім саду
Навесні закує зозуля.
Вибач, рідна, за те, що пішов на Майдан
Навіть супроти твоєї волі.
Я хотів, усім серцем юначим бажав
Для Вкраїни щасливої долі.
Від підступної снайпера кулі,
Не почую повік, як у нашім саду
Навесні закує зозуля.
Вибач, рідна, за те, що пішов на Майдан
Навіть супроти твоєї волі.
Я хотів, усім серцем юначим бажав
Для Вкраїни щасливої долі.
Вибач рідна, не плач, не ридай
Хоч біль ніколи не пройде,
Пишайся, ненько Україно –
Найкраща Сотня в небо йде.
І пам’ятай своїх героїв,
Їх шанувати поклянись
Вони за тим злетіли в небо
Щоб в мирі й щасті ми жили.
Ми сьогодні в скорботі. І з великою шаною вклоняємось і згадуємо Героїв світлої пам’яті Небесної Сотні, котрі віддали своє життя за мою і твою свободу.