Кібербулінг та кібергрумінг: поняття, протидія, відповідальність
Користуватися інтернетом нині можуть не лише дорослі, а й діти.
«Всесвітня павутина» допомагає хлопцям та дівчатам навчатися,
спілкуватися з друзями, стежити за різними подіями і розважатися. Але
крім користі, мережа Інтернет несе й реальні загрози, з якими дитина
часто не може самотужки впоратися.
Про те, що таке «кібербулінг» та «кібергрумінг» та як їм протидіяти – у
роз’ясненні юристки Регіонального центру з надання БВПД у Чернівецькій
області Ольги Волощук та волонтерки БПД Кароліни Руснак.
Кібербулінг – це цькування, образи чи погрози, які лунають на адресу
дитини за допомогою засобів електронної комунікації (повідомлення у
соціальних мережах, миттєві повідомлення, електронні листи, СМС).
Кібергрумінг, або онлайн-грумінг – це вид сексуального насильства проти
дітей в інтернеті. Шахраї реєструються в соцмережах під виглядом
підлітків, «входять» у довіру до своїх ровесників, щоби отримати від них
інтимні фото чи відео, а потім шантажують, аби здобути ще відвертіші
матеріали, гроші чи взагалі змусити до особистих зустрічей в офлайні.
Хоча булінг (цькування) та кібербулінг часто між собою пов’язані, але
від останнього залишається цифровий слід – записи, які можуть стати
доказами для припинення цькування чи покарання кібербулера.
Люди, які стали жертвами будь-якої
форми насильства, включаючи булінг, кібербулінг чи кібергрумінг, мають
право на справедливість та притягнення кривдника до відповідальності.
Відповідно до статей 2, 6 Закону України „Про захист суспільної моралі”
виробництво та обіг у будь-якій формі продукції порнографічного
характеру в Україні забороняються. А виробництво та обіг у будь-якій
формі продукції еротичного характеру та продукції, що містить елементи
насильства та жорстокості, дозволяються виключно за умови дотримання
обмежень, встановлених законодавством. Зокрема, забороняються
виробництво та розповсюдження продукції, яка:
?пропагує війну, національну та релігійну ворожнечу, зміну шляхом
насильства конституційного ладу або територіальної цілісності України;
? пропагує фашизм та неофашизм;
? принижує або ображає націю чи особистість за національною ознакою;
? пропагує бузувірство, блюзнірство, неповагу до національних і
релігійних святинь;
? принижує особистість, є проявом знущання з фізичних вад (каліцтва), з
душевнохворих, літніх людей;
? пропагує невігластво, неповагу до батьків;
? пропагує наркоманію, токсикоманію, алкоголізм, тютюнопаління та інші
шкідливі звички.
Що ж робити, якщо ви стали жертвою кібербулінгу чи кібергрумінгу?
1. Зберегти свідчення факту кібербулінгу.
2. Видалити сторінку із соціальних мереж.
3. Звернутися до правоохоронних органів.
4. Якщо є зміни поведінкового та емоційного стану – звернутися до
психолога.
Збережені свідчення – листування, коментарі, відеоматеріали стануть
вашими доказами у справі, яку відкриють правоохоронні органи. І тоді
агресора можуть покарати: відповідно до зазначеного закону, накладуть
штраф або призначать громадські роботи.
А ще, всі особи, які стали жертвами чи свідками кібербулінгу, можуть
звернутися за допомогою:
? Національна дитяча «гаряча» лінія: 0 800 500 225 або 116 111
(безкоштовно з усіх мобільних).
? Національна поліція України – 102;
? Контакт-центр безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103;
? Освітній омбудсмен – 03058, м. Київ, відділення поштового зв’язку 58,
а/с 48, телефон: 095 143-87-26, email: ez@eo.gov.ua
Пам’ятайте! Якщо Ви стали жертвою, вас ніхто не засудить. Вам
допоможуть. Бережіть себе в інтернеті та поза ним!
